У своїй Постанові від 2-го липня 2014 року Верховний суд України дав роз’яснення питання щодо оплатності чи безоплатності договору позики.

Раніше в українських судах склалася неоднозначна практика застосування норм цивільного законодавства відносно цього питання, тому Верховний суд поставив крапку в цьому, пояснивши, що відповідно до вимог ст. 1048 Цивільного кодексу України, вказаний договір є по своїй суті оплатним договором, тобто за користування позикою позичальник повинен сплачувати відсотки, а відсутність у тексті договору або розписці умов щодо розміру цих відсотків або про оплатність цього договору, не є підставою вважати, що позикодавець не має права на відсотки за користування позикою, оскільки відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦКУ, в разі відсутності в договорі конкретного розміру, такі відсотки нараховуються в розмірі облікової ставки НБУ.

Звичайно, це положення не може бути застосовано в разі наявності в тексті договору або розписки умов щодо безоплатності надання позики.

Таким чином, як позикодавцю, так і позичальнику, необхідно уважно відноситись до укладання договору позички, щоб уникнути в майбутньому непередбачених наслідків.