19 листопада 2014 р. на засіданні Судової палати з цивільних справ, ВСУ було розглянуто справу №6-160цс14 за позовом одного з комерційних банків про стягнення заборгованості за кредитною угодою.

Верховний Суд України пояснив, що відповідно до ст. 261 Цивільного кодексу України, початок позовної давності повністю збігається з моментом виникнення права на позов у зацікавленої особи. Позовна давність на вимогу кредитора, виходячи з порушення боржником умов договору (графіку погашення кредиту) про погашення боргу частинами (щомісячно або щоквартально), починається у відношенні до кожної окремої частини з дня  вчинення порушення умов договору. У таких випадках позовна давність обчислюється індивідуально, по кожному платежу.

У випадку, коли боржник порушує терміни погашення чергових платежів, які передбачені кредитною угодою та ч. 2 ст. 1050 Цивільного кодексу України, кредитор на протязі всього часу до встановленого договором терміну закінчення виконання останнього зобов’язання, має право звернутися до суду з вимогою стосовно дострокового повернення тієї частини позики (разом з нарахованими відсотками), яка підлягає сплаті. Платежі, що не були сплачені до моменту звернення кредитором до суду, підлягають стягненню у межах позовної давності, відносно кожного платежу окремо. Відповідно до вимог ч.2 ст.258 та ст.266 ЦКУ, стягнення неустойки (штрафу або/та, пені), обмежується останніми 12 місяцями до звернення кредитора у суд і починається з дня (місяця), з якого вона нараховувалась, у межах позовної давності з основних вимог.