В Конституції України зазначено головні права людини,  такі як право на працю, право на відпочинок та право на страйк, але існує законодавчий акт, де ці права та гарантії розкрито більш розширено.

Кодекс законів про працю України (КЗпПУ), який був прийнятий 10.12.1971 року,  діє до даного часу. Кодекс складається з 18 глав та 265 статей.

На даний час цей кодекс є основним законодавчим актом з трудового права, який регулює трудові правовідносини між працівником та керуючими органами підприємств, установ, організацій і з фізичними особами-підприємцями. За весь цей час Кодекс неодноразово змінювався та доповнювався. 

КЗпП України гарантує працездатній особі право вільно працевлаштовуватись та розпоряджатись своїми трудовими здібностями самостійно. Завданнями кодексу є  врегулювання трудових правовідносин всіх працівників та роботодавця, сприяння зростанню продуктивності та якості праці, також зміцненню такого поняття як трудова дисципліна і трудовий колектив. Також у цьому законодавчому акті встановлюються поняття відповідальності не тільки працівника, але й роботодавця.

Кодекс законів про працю доповнено багатьма законами України, де конкретизовані окремі права та гарантії громадян.