Господарський кодекс України (ГК) – це кодифікований законодавчий акт, який було прийнято 16.01.2003 року і набрав законної сили  01.01.2004 року. Кодекс складається з 9 розділів, 41 глави та містить 418 статей.

Кодекс визначає основні засади господарської діяльності в Україні. Предметом регулювання даного законодавчого акта являється певна сфера діяльності, тобто матеріальні відносини суспільства у господарській діяльності.

Метою ГК України  є забезпечення зростання ділової активності суб'єктів господарювання, розвиток підприємництва та підвищення ефективності суспільного виробництва, утвердження суспільного господарського порядку в економічній системі України, сприяння гармонізації її з іншими економічними системами.

Господарський кодекс України регулює відносини суб'єктів господарювання, як між собою, так і з державними органами влади та суб'єктами господарської діяльності-нерезидентами. ГК визначає основні засади господарювання у різних сферах господарської діяльності і різних форм власності. У кодексі широко розкриваються такі поняття як добросовісна та недобросовісна конкуренція, комерційна та некомерційна діяльність та відповідальність за їх порушення, майнові та немайнові аспекти створення  суб'єкта господарювання. Кодекс широко висвітлює такі питання як ціноутворення, що дозволяє юридичним особам самостійно проводити на контролювати політику у даній сфері. На свій розсуд використовувати природні ресурси та право інтелектуальної власності у своїй діяльності в обсягах, що не суперечать чинному законодавству. Господарський кодекс вводить таке поняття, як корпоративні права, чого раніше не було в українському законодавстві. Кодекс охопив величезний обсяг знань з господарської діяльності дозволяючи суб'єкту господарювання на свій розсуд обирати внутрішню та зовнішню політику підприємства, засоби поводження з іншими суб'єктами господарювання, додержуючись певних правил і нести відповідальність за їх порушення.