Главная » Статьи » Международные документы / Міжнародні документи

Конвенція МОП № 47 Про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень / О сокращении рабочего времени до 40 часов в неделю


Текст Конвенції українською / на русском языке

Конвенція

про скорочення робочого часу до сорока годин на тиждень

N 47

(Женева, 22 червня 1935 року)

 

ратифікована Україною у 1956 році

 

Генеральна конференція Міжнародної організації праці,

що зібралася в Женеві на свою дев'ятнадцяту сесію,

беручи до  уваги,  що  питання  про   скорочення   тривалості

робочого тижня внесено до шостого пункту порядку денного сесії,

беручи до  уваги,  що  безробіття  набуло  настільки  широких

розмірів  і  триває  вже  настільки довгий час,  що тепер мільйони

працівників страждають від злиднів  та  знегод,  за  які  вони  не

відповідальні і від яких вони мають законне право бути позбавлені,

вважаючи за бажане, щоб працівники могли у практично можливій

мірі  користуватися плодами технічного прогресу,  швидкий розвиток

якого характеризує сучасну промисловість,

вважаючи, що для впровадження в життя резолюцій, ухвалених на

вісімнадцятій  і  дев'ятнадцятій  сесіях  Міжнародної  конференції

праці, треба докласти зусиль для скорочення в якомога більшій мірі

тривалості робочого часу в усіх категоріях зайнятості,

ухвалює цього  двадцять  другого  дня  червня  місяця  тисяча

дев'ятсот тридцять п'ятого року нижченаведену Конвенцію,  яка може

називатися   Конвенцією   1935  року  про  сорокагодинний  робочий

тиждень:

 

Стаття 1

 

Кожний член Міжнародної організації праці,  що ратифікував цю

Конвенцію, заявляє про своє схвалення:

a) принципу  сорокагодинного  робочого  тижня,  застосованого

таким чином, щоб не спричинити зниження рівня життя працівників;

b) вжиття заходів або сприяння заходам,  які буде визнано  за

підхожі  для досягнення цієї мети;  і зобов'язується застосовувати

цей принцип до різних категорій зайнятості відповідно до детальних

постанов,   продиктованих   окремими  конвенціями,  які  цей  член

Організації може ратифікувати.

 

Стаття 2

 

Офіційні документи    про    ратифікацію    цієї    Конвенції

надсилаються  Генеральному директорові Міжнародного бюро праці для

реєстрації.

 

Стаття 3

 

1. Ця  Конвенція  зв'язує  тільки  тих   членів   Міжнародної

організації  праці,  чиї  документи  про  ратифікацію зареєстрував

Генеральний директор.

2. Вона набуває чинності через дванадцять місяців після того,

як Генеральний директор зареєструє документи про  ратифікацію  від

двох членів Організації.

3. Надалі ця Конвенція набуває чинності  щодо  кожного  члена

Організації  через  дванадцять  місяців  від  дати реєстрації його

документа про ратифікацію.

 

Стаття 4

 

Як тільки зареєстровано документи про  ратифікацію  від  двох

членів   Міжнародної   організації   праці,  Генеральний  директор

Міжнародного бюро праці сповіщає про це  всіх  членів  Міжнародної

організації  праці.  Він  також  сповіщає  їх  про реєстрацію всіх

документів про ратифікацію,  отриманих ним у подальшому від  інших

членів Організації.

 

Стаття 5

 

1. Будь-який  член Організації,  що ратифікував цю Конвенцію,

може після закінчення десятирічного періоду з моменту,  коли  вона

початково  набула  чинності,  денонсувати її актом про денонсацію,

надісланим Генеральному директорові  Міжнародного  бюро  праці  та

зареєстрованим  ним.  Денонсація  набуває чинності через рік після

реєстрації акта про денонсацію.

2. Кожний член Організації, що ратифікував цю Конвенцію, який

протягом року після закінчення згаданого в попередньому  параграфі

десятирічного періоду не скористається своїм правом на денонсацію,

передбаченим у цій статті,  буде  зв'язаний  на  наступний  період

тривалістю  десять  років  і надалі зможе денонсувати цю Конвенцію

після  закінчення  кожного  десятирічного   періоду   в   порядку,

встановленому цією статтею.

 

Стаття 6

 

Кожного разу,  коли  Адміністративна  рада  Міжнародного бюро

праці вважає це за потрібне,  вона подає  Генеральній  конференції

доповідь  про  застосування  цієї  Конвенції та вирішує,  чи треба

вносити до порядку денного Конференції питання про її  повний  або

частковий перегляд.

 

Стаття 7

 

1. У  разі,  якщо  Конференція  ухвалить нову конвенцію,  яка

повністю або частково переглядає цю  Конвенцію,  і  якщо  в  новій

конвенції не передбачено протилежне, то:

a) ратифікація якимось членом Організації нової, переглянутої

конвенції спричиняє автоматично,  незалежно від положень статті 5,

негайну денонсацію цієї Конвенції за умови,  що нова,  переглянута

конвенція набула чинності;

b) починаючи від дати настання чинності  нової,  переглянутої

конвенції,   цю  Конвенцію  закрито  для  ратифікації  її  членами

Організації.

2. Ця  Конвенція лишається в кожному разі чинною за формою та

змістом відносно тих членів Організації,  які її ратифікували, але

не ратифікували нової, переглянутої конвенції.

 

Стаття 8

 

Французький та   англійський   тексти  цієї  Конвенції  мають

однакову силу.

 

Ратифікована Україною 9 червня 1956 р.

 

Конвенції та рекомендації, ухвалені

Міжнародною організацією праці

1919-1964, Том I

Міжнародне бюро праці, Женева

 

Конвенция

о сокращении рабочого времени

до сорока часов на неделю

N 47

(Женева, 22 июня 1935 года)

 

Официальный перевод

 

Генеральная Конференция Международной Организации Труда,

созванная в Женеве  Административным  Советом  Международного

Бюро  Труда  и  собравшаяся  4  июня  1935  года  на  свою

девятнадцатую сессию,

принимая во     внимание,    что    вопрос    о    сокращении

продолжительности рабочей недели включен  в  шестой  пункт

повестки дня сессии,

принимая во  внимание,  что  безработица  приняла   настолько

широкие  размеры  и  продолжается уже настолько длительное

время,  что в настоящее время миллионы трудящихся  в  мире

страдают   от   нищеты   и  лишений,  за  которые  они  не

ответственны и от которых они имеют  законное  право  быть

избавленными,

считая желательным,  чтобы  трудящиеся  могли  в  практически

возможной    мере    пользоваться   плодами   технического

прогресса,   быстрое   развитие   которого   характеризует

современную промышленность,

считая, что для проведения в  жизнь  резолюций,  принятых  на

восемнадцатой   и   девятнадцатой   сессиях  Международной

Конференции  Труда,  необходимо  предпринять  усилия   для

сокращения   в  возможно  большей  мере  продолжительности

рабочего времени во всех категориях  занятости,  принимает

сего  двадцать  второго  дня  июня месяца тысяча девятьсот

тридцать  пятого  года  нижеследующую  Конвенцию,  которая

может  именоваться  Конвенцией  1935  года о сорокачасовой

рабочей неделе:

 

Статья 1

 

Каждый Член Международной Организации  Труда,  ратифицирующий

настоящую Конвенцию, заявляет о своем одобрении:

а) принципа сорокачасовой рабочей недели,  применяемого таким

образом,   чтобы   не   повлечь   понижения  уровня  жизни

трудящихся;

b) принятия  мер или содействия мерам,  которые будут сочтены

подходящими  для  достижения  этой   цели;   и   обязуется

применять  этот принцип к различным категориям занятости в

соответствии с детальными постановлениями, предписываемыми

отдельными  конвенциями,  которые  данный Член Организации

может ратифицировать.

 

Статья 2

 

Официальные документы  о  ратификации   настоящей   Конвенции

направляются  Генеральному Директору Международного Бюро Труда для

регистрации.

 

Статья 3

 

1. Настоящая   Конвенция   связывает   только   тех    Членов

Международной  Организации  Труда,  чьи  документы  о  ратификации

зарегистрированы Генеральным Директором.

2. Она  вступает  в силу через двенадцать месяцев после того,

как Генеральный Директор зарегистрирует  документы  о  ратификации

двух Членов Организации.

3. Впоследствии  настоящая  Конвенция  вступает  в   силу   в

отношении каждого Члена Организации через двенадцать месяцев после

даты регистрации его документа о ратификации.

 

Статья 4

 

Как только  зарегистрированы  документы  о  ратификации  двух

Членов   Международной  Организации  Труда,  Генеральный  Директор

Международного  Бюро  Труда   извещает   об   этом   всех   Членов

Международной   Организации   Труда.   Он   также  извещает  их  о

регистрации  всех  документов   о   ратификации,   полученных   им

впоследствии от других Членов Организации.

 

Статья 5

 

1. Любой   Член   Организации,   ратифицировавший   настоящую

Конвенцию,  может по истечении десятилетнего периода с момента  ее

первоначального  вступления  в  силу  денонсировать ее посредством

акта   о   денонсации,   направленного   Генеральному    Директору

Международного  Бюро  Труда  и зарегистрированного им.  Денонсация

вступает в силу через год после регистрации акта о денонсации.

2. Каждый   Член   Организации,   ратифицировавший  настоящую

Конвенцию,  который в годичный срок  по  истечении  упомянутого  в

предыдущем  пункте  десятилетнего  периода  не воспользуется своим

правом на денонсацию,  предусмотренным в настоящей  статье,  будет

связан  на  следующий  период  в  десять лет и впоследствии сможет

денонсировать   настоящую   Конвенцию   по    истечении    каждого

десятилетнего периода в порядке, установленном настоящей статьей.

 

Статья 6

 

Каждый раз,  когда Административный Совет Международного Бюро

Труда  считает  это  необходимым,  он   представляет   Генеральной

Конференции  доклад  о  применении  настоящей  Конвенции и решает,

следует ли включать в повестку дня Конференции вопрос о ее  полном

или частичном пересмотре.

 

Статья 7

 

1. В   случае   если   Конференция  примет  новую  конвенцию,

полностью или частично  пересматривающую  настоящую  Конвенцию,  и

если в новой конвенции не предусмотрено обратное, то:

а) ратификация   каким-либо   Членом    Организации    новой,

пересматривающей  конвенции влечет за собой автоматически,

независимо от положений статьи 5,  немедленную  денонсацию

настоящей    Конвенции    при    условии,    что    новая,

пересматривающая конвенция вступила в силу;

b) начиная  с даты вступления в силу новой,  пересматривающей

конвенции настоящая Конвенция закрыта для  ратификации  ее

Членами Организации.

2. Настоящая Конвенция остается во всяком случае  в  силе  по

форме и содержанию в отношении тех Членов Организации,  которые ее

ратифицировали,  но  не  ратифицировали  новую,   пересматривающую

конвенцию.

 

Статья 8

 

Французский и  английский  тексты  настоящей  Конвенции имеют

одинаковую силу.


Нравится? Лайкни!



Категория: Международные документы / Міжнародні документи | Добавил: yurist-online (19.08.2015)
Просмотров: 1812 | Теги: робочий час, конвенция, 40 годин, рабочее время, конвенція, мот, сокращение, 40 часов, моп, скорочення
Всего комментариев: 0
omForm">
avatar