Главная » Статьи » Международные документы / Міжнародні документи

Протокол про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат


ПРОТОКОЛ 
про сталий транспорт до Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат

Офіційний переклад.

Сторони цього Протоколу,

відповідно до своїх завдань, які випливають з Рамкової конвенції про охорону та сталий розвиток Карпат (далі - Карпатська конвенція) (м. Київ, 2003 р.), з впровадження комплексної політики та співробітництва в галузі захисту і сталого розвитку Карпат;

на виконання своїх зобов'язань за статтею 8 Карпатської конвенції;

усвідомлюючи, що екосистеми і ландшафти Карпат є особливо вразливими;

визнаючи, що ефективно діюча транспортна система є вирішальною для якості життя населення та сприяє економічному зростанню і створенню робочих місць;

усвідомлюючи, що розвиток транспортної інфраструктури та зростаюча інтенсивність транспортного руху може призвести до фрагментації природного середовища і мати серйозні наслідки для екосистем;

будучи переконаними, що місцеве населення має бути здатним визначати свій власний соціальний, культурний і економічний розвиток та брати участь у його реалізації в рамках існуючої інституційної структури;

усвідомлюючи, що більш екологічно безпечні транспортні системи і транснаціональна сумісність та дієвість різних транспортних засобів не беруться до уваги достатньо мірою

усвідомлюючи, що таким чином необхідно оптимізувати такі транспортні системи, шляхом істотного зміцнення транспортної мережі як усередині, так і через Карпати, з урахуванням конкретних екологічних потреб Карпатського регіону;

визнаючи, що розвиток транспорту може істотно вплинути на регіональний та просторовий розвиток;

визнаючи, що кінцеві витрати суспільства на транспорт, в тому числі стосовно екологічних, соціальних і економічних витрат, не враховуються повною мірою, не відображаються на ціноутворенні та прийнятті рішень;

беручи до уваги, що всі сторони цього Протоколу є сторонами Конвенції про біологічне різноманіття (м. Ріо-де-Жанейро, 1992 р.), Конвенції про охорону дикої флори та фауни і природних середовищ існування в Європі (м. Берн, 1979 р.), Конвенції про водно-болотні угіддя, що мають міжнародне значення головним чином як середовище існування водоплавних птахів (м. Рамсар, 1971 р.) та Конвенції про охорону всесвітньої культурної і природної спадщини (м. Париж, 1972 р.).

посилаючись, зокрема, на декларацію Ріо-де-Жанейро (м. Ріо-де-Жанейро, 1992 р.), Йоганнесбурзьку декларацію з питань сталого розвитку та План виконання Світового саміту з питань сталого розвитку (м. Йоганнесбург, 2002 р.), заключний документ конференції Ріо +20 "Майбутнє, якого ми прагнемо" (Ріо-де-Жанейро, 2012 р.);

посилаючись на інші відповідні конвенції та угоди, зокрема Конвенцію про збереження мігруючих видів диких тварин (Бонн, 1979 р.), Європейську ландшафтну конвенцію (м. Флоренція, 2000 р.), Конвенцію про оцінку впливу на навколишнє середовище в транскордонному контексті (м. Еспо, 1991 р.) та Конвенцію про доступ до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішень і доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля (м. Орхус, 1998 р.), Конвенцію про міжнародну цивільну авіацію та відповідні додатки (м. Чикаго, 1944 р.);

визнаючи досвід, отриманий в рамках Конвенції про захист Альп (м. Зальцбург, 1991 р.) і Транспортного протоколу та узгодженої політики сталого транспорту;

беручи до уваги законодавчу і політичну основу Європейського Союзу в галузі транспорту та навколишнього середовища;

підкреслюючи роль транспорту і відповідної інфраструктури Карпат в рамках стратегій ЄС стосовно регіону Балтійського моря та Дунайського регіону з метою забезпечення узгодженого розвитку обох макрорегіонів, у тому числі й інфраструктурних зв'язків між ними;

враховуючи Транс'європейську мережу автомагістралей (ТЕМ) та Транс'європейську залізничну мережу (TER) ЄЕК ООН, а також розвиток Транс'європейської транспортної мережі ЄС (TEN-T);

з метою забезпечення ефективного виконання чинних юридичних документів, та беручи за основу інші міжнародні програми;

домовилися про таке:

Глава I
Цілі, географічна сфера застосування та визначення


Стаття 1
Загальні цілі та принципи

1. Відповідно до статті 8 Карпатської конвенції, мета Протоколу про сталий транспорт (далі - Протокол) полягає у посиленні та сприянні співробітництву Сторін для розвитку сталого вантажного і пасажирського транспорту та відповідної транспортної інфраструктури в Карпатах на користь теперішнього і майбутніх поколінь з метою сприяння сталому розвитку регіону при цьому уникаючи, зменшуючи та, за необхідності, пом'якшуючи і компенсуючи негативні екологічні та соціально-економічні наслідки розвитку транспорту і відповідної інфраструктури.

2. Для досягнення вищевказаних цілей, Сторони будуть співробітничати, зокрема, щодо:

a) політики планування та розвитку сталого транспорту і транспортної інфраструктури, які враховують особливості гірського середовища;

b) розробки політики сталого розвитку мультимодальних перевезень, які забезпечують соціально-економічні переваги мобільності та доступу до міських, сільських, віддалених і туристичних районів Карпат;

c) зменшення негативного впливу на здоров'я людини та покращення безпеки пересування на транспорті;

d) уникнення фрагментації природних і напівприродних середовищ існування, яка виникає внаслідок використання усіх видів транспорту та відповідної інфраструктури, а також збереження і покращення екологічних взаємозв'язків на місцевому, національному та регіональному рівнях;

e) розробки і просування екологічно безпечних моделей та систем транспорту, зокрема на екологічно вразливих територіях;

f) об'єднання планування сталого транспорту і управління транспортним рухом в Карпатах, уникаючи перевищення пропускної спроможності через Карпати, по можливості;

g) забезпечення інфраструктурної функціональності транспортної мережі;

h) покращення або підтримка транспортної інфраструктури стосовно ефективності, безпеки, забезпечення безпеки пасажирської та вантажної мобільності і викидів парникових газів.

Стаття 2
Географічна сфера застосування

1. Цей Протокол застосовується до країн Карпатського регіону (далі - Карпати), як визначено Конференцією Сторін.

2. Кожна Сторона може поширити застосування цього Протоколу на додаткові частини своєї національної території, заявивши про це Депозитарію.

Стаття 3
Визначення

Для цілей цього Протоколу:

a) "Конференція Сторін" означає Конференцію Сторін Карпатської конвенції;

b) "збереження" означає низку заходів, які необхідні для підтримання природного середовища проживання та збереження популяції видів дикої фауни та флори у сприятливому для збереження статусі;

c) "екологічний зв'язок" означає поєднання або зв'язок екологічних елементів ландшафту (напівприродних та природних середовищ існування або буферних зон, біологічних коридорів) між собою, з точки зору людини, виду, популяції або об'єднань цих істот, для всієї або частини їх стадії розвитку, у даний час або протягом періоду наданого для покращення доступності місць та ресурсів для фауни і флори;

d) "екологічно чистий транспорт" означає транспорт, який обмежує рівень викидів та відходів, беручи до уваги здатність планети їх поглинати, використовує відновлювані ресурси на рівні або нижче швидкості їх вироблення, обмежує інші впливи на ландшафти та екосистеми, включаючи фрагментацію середовища існування, і використовує невідновлювані ресурси на рівні або нижче швидкості розробки відновлюваних замінників, в той же час зменшуючи вплив на використання землі та відтворення шуму;

e) "цільові показники якості навколишнього середовища" означає цілі, які характеризують стан навколишнього середовища, який повинен бути досягнутий, з урахуванням впливу на екосистеми;

f) "зовнішні витрати" виникають у випадку, коли користувач транспорту або не покриває всі витрати (включаючи витрати на навколишнє середовище, перенаселення та витрати внаслідок аварій), пов'язані з його/її транспортною діяльністю або не отримує повної вигоди від неї;

g) "відповідність" означає здатність різних видів транспорту безперешкодно взаємодіяти в межах національних транспортних систем;

h) "ландшафтна різноманітність" означає мінливість ландшафтів;

i) "мультимодальні перевезення" означає перевезення вантажів або пасажирів, чи обох разом, використовуючи два або більше видів транспорту;

j) "природне середовище існування" означає територію суходолу чи акваторію, які вирізняються своїми географічними, абіотичними та біотичними факторами, де організм або популяція виникли природно;

k) "спостерігач" означає спостерігача, визначеного п. 5 статті 14 Карпатської конвенції;

l) "Сторони" означає Сторони цього Протоколу;

m) "зацікавлена громадськість" означає громадськість, яка підпадає під вплив або ймовірно потрапить під вплив, або зацікавлена у прийнятті рішень, пов'язаних з навколишнім середовищем; для цілей цього визначення неурядові організації, які сприяють захисту навколишнього середовища та відповідають будь-яким вимогам національного законодавства мають бути зацікавленими;

n) "захищена територія" означає географічно визначену територію, яка визначається та управляється з метою досягнення специфічних цілей збереження;

o) "напівприродне середовище існування" означає середовище існування, яке було змінено та підтримується людською діяльністю, але все ще заселене видами, які зустрічаються в природі на цій території;

p) "вразлива територія" означає територію, яка є особливо незахищеною у зв'язку з її власними характеристиками (зумовлено такими факторами, як щільність населення, топографія, біотопи на цій території) та піддається значному впливу навколишнього середовище;

q) "допоміжний орган" означає допоміжний орган, створений згідно з п. 2 (е) статті 14 Карпатської конвенції, який може включати тематичні робочі групи чи комітети;

r) "транс'європейські мережі" означає транспортну інфраструктуру, яка має стратегічно важливе значення для Європи, що визначена ЄЕК ООН як Транс'європейська мережа автомагістралей (TEM) та Транс'європейська залізнична мережа (TER), або визначена ЄС як Транс'європейська транспортна мережа (TEN-T);

s) "транспортна інфраструктура" означає всі дороги та стаціонарні установки, які необхідні для кругообігу, безпеки та захисту навколишнього середовища від усіх видів транспорту.

Глава II
Загальні зобов'язання


Стаття 4
Інтеграція цілей сталого транспорту та транспортної інфраструктури в Карпатах

1. Сторони враховують цілі цього Протоколу у своїх інших політиках і стратегіях зокрема, але не обмежуючись просторовим плануванням та управлінням ресурсами, збереженням біологічного і ландшафтного різноманіття, управлінням водними ресурсами та водогосподарськими заходами у басейнах рік, сільським і лісовим господарством, туризмом, промисловістю та енергетикою.

2. Сторони співробітничають стосовно інтеграції принципів сталого розвитку транспорту і відповідної інфраструктури в інші політики, розроблені на глобальному, регіональному чи національному рівнях, які можуть принести користь і впливати на збереження та стале використання біологічного і ландшафтного різноманіття в Карпатах, включаючи виробництво, передачу та збереження енергії, а також туристичну і рекреаційну діяльність.

Стаття 5
Участь регіональних і місцевих органів влади та інших зацікавлених сторін

1. Сторони вживають заходів для сприяння, у межах існуючої інституційної спроможності, координації та співробітництва між установами, регіональними та місцевими органами влади, з тим щоб сприяти спільній відповідальності, зокрема, для розвитку і зміцнення синергії при виконанні політик, спрямованих на сприяння сталому розвитку транспорту та відповідної інфраструктури.

2. Сторони вживають заходів щодо сприяння залученню інших зацікавлених сторін, таких як спільноти і зацікавлена громадськість, у процес підготовки та виконання цих політик і заходів.

Стаття 6
Міжнародне співробітництво

1. Сторони заохочують активне співробітництво між компетентними установами і організаціями на міжнародному рівні щодо сприяння сталому розвитку транспорту та транспортної інфраструктури в Карпатському регіоні.

2. Сторони сприяють співробітництву в Карпатському регіоні між регіональними і місцевими органами влади та іншими зацікавленими сторонами, такими як спільноти і зацікавлена громадськість, з метою пошуку рішень спільних проблем на найбільш відповідному рівні.

Глава III
Спеціальні заходи


Стаття 7
Загальні транспортні політики та стратегії

1. Кожна Сторона враховує загальні цілі та принципи, які містяться у статті 1 цього Протоколу при розробці та виконанні національних політик і стратегій;

2. При цьому, на всіх етапах кожна Сторона визначає та виконує цільові показники якості навколишнього середовища для створення сталої транспортної системи в Карпатському регіоні і вживає необхідних заходів для досягнення цих цілей.

Стаття 8
Мережі транспортної інфраструктури та їх взаємозв'язок

1. Сторони мають враховувати потенціал альтернативних маршрутів при плануванні та розробці мереж транспортної інфраструктури, забезпечуючи при цьому функціональність і сумісність з транс'європейськими мережами на найбільш відповідному рівні.

2. Кожна Сторона вживає заходів для покращення доступності та оптимізації якості мереж транспортної інфраструктури на всіх рівнях.

3. Кожна Сторона при плануванні транспортної інфраструктури в якості пріоритету має розглядати уникнення і/або мінімізацію негативних соціально-економічних наслідків та впливу на навколишнє середовище.

4. Кожна Сторона враховує та адаптує мережі транспортної інфраструктури до особливих потреб гірського середовища і його мешканців беручи до уваги:

a) захист вразливих територій, зокрема, територій з багатим біорізноманіттям, екологічним взаємозв'язком чи територій, які мають міжнародне значення для захисту біорізноманіття та ландшафтів;

b) мінімізацію забруднення повітря і шуму;

c) потреби регіонів, які мають особливу важливість для туризму.

5. Кожна Сторона відповідно застосовує, за необхідності, стратегічні оцінки екології, оцінки впливу на навколишнє середовище, а також інші інструменти та оцінки.

Стаття 9
Автомобільний транспорт

1. Сторони визнають важливість вантажних і пасажирських перевезень автомобільним транспортом, особливо для доступу до віддалених районів та кінцевих пунктів призначення, а також для розвитку Карпатського регіону.

2. Сторони, усвідомлюючи специфічні негативні наслідки, спричинені автомобільним транспортом, такі як фрагментація ландшафтів і населених пунктів, смертність тварин на дорогах, землекористування, втрата природного та напівприродного середовища існування, викиди парникових газів, забруднювачі і шум, намагаються уникнути, мінімізувати та, за необхідності, протистояти цьому впливу.

3. Сторони вживають заходів щодо сприяння розвитку сталого автомобільного транспорту шляхом:

a) перевірки доріг на стійкість, належну якість і використання;

b) мінімізації обсягів перевезень, які перетинають вразливі райони;

c) сприяння екологічному взаємозв'язку шляхом використання інструментів просторового і транспортного планування та інших заходів;

d) полегшення доступу до альтернативних видів палива та енергії, шляхом виконання міжнародних стандартів для відповідної інфраструктури і надання інформації про розташування та сумісність паливної інфраструктури;

e) підтримки міського транспорту, у тому числі громадського пасажирського транспорту;

f) оптимізації взаємодії між транспортом для перевезень вантажу на довгі відстані та до кінцевої точки призначення з метою обмеження поодиноких поставок, у тому числі шляхом оптимізації планування та логістики;

g) вживання заходів для зниження смертності тварин на дорогах;

h) збереження традиційних ландшафтів;

i) мінімізації негативного впливу на здоров'я місцевих жителів.

Стаття 10
Залізничний транспорт

1. Сторони визнають:

a) важливість вантажних і пасажирських перевезень залізничним транспортом, як істотного компонента у системі мультимодальних перевезень та як основної альтернативи автомобільному транспорту в Карпатському регіоні;

b) значення вантажних і пасажирських перевезень залізничним транспортом для розвитку Карпатського регіону, в тому числі туризму.

2. Сторони, усвідомлюючи специфічні негативні наслідки, спричинені залізничним транспортом, серед яких смертність тварин на дорогах, фрагментація ландшафтів та населених пунктів і шум, намагаються уникати, мінімізувати та, за необхідності, протистояти цьому впливу.

3. Сторони вживають заходів щодо сприяння розвитку сталого залізничного транспорту шляхом:

a) оптимізації і модернізації залізничного транспорту, зокрема для транскордонних перевезень вантажів та пасажирських потоків;

b) покращення мультимодальності шляхом вдосконалення логістики та зв'язків між різними видами транспорту;

c) вжиття заходів для зниження смертності тварин на дорогах;

d) сприяння екологічному взаємозв'язку шляхом використання інструментів просторового і транспортного планування та інших заходів;

e) вжиття заходів щодо переміщення, наскільки це можливо, вантажних та пасажирських перевезень на довгі відстані на залізничний транспорт;

f) підтримання і вдосконалення залізничних мереж.

Стаття 11
Водний транспорт

1. Сторони визнають потенціал водного транспорту:

a) зокрема, як компоненту мультимодальних перевезень;

b) для розвитку Карпатського регіону, включаючи туризм.

2. Сторони, враховуючи гідрологічну, біологічну, екологічну та іншу специфіку басейнів гірських річок, намагаються уникати, мінімізувати та, за можливості, протистояти впливу басейнів гірських річок, зокрема на заболочені та прісноводні екосистеми, такого як викиди забруднювачів і шуму, руйнування природного та напівприродного середовища існування, фрагментація річкових екосистем і кільватерів.

Стаття 12
Повітряний транспорт

1. Сторони визнають:

a) потенціал повітряного транспорту для економічного розвитку, зокрема для туризму та доступу до віддалених районів;

b) важливість повітряного транспорту для перевезень на довгі відстані;

c) необхідність зосередження на існуючих аеропортах та аеродромах.

2. Сторони, усвідомлюючи специфічні негативні наслідки, спричинені повітряним транспортом, такі як шум від літаків і викиди, та їх вплив на природне та напівприродне середовище існування та коридори міграції птахів, намагаються уникати, мінімізувати та, за необхідності, протистояти цьому впливу.

3. Сторони вживають заходів щодо сприяння розвитку сталого повітряного транспорту шляхом:

a) оптимізації та вдосконалення існуючої транспортної інфраструктури;

b) покращення мультимодальних зв'язків від/до аеропортів у Карпатах з орієнтуванням на громадський транспорт;

c) зменшення, наскільки це можливо, експлуатації повітряних суден над природним та напівприродним середовищем існування та уникнення перешкоджання коридорам міграції птахів.

Стаття 13
Немоторизовані види транспорту

1. Сторони визнають:

a) значні переваги від немоторизованих видів транспорту, зокрема для охорони громадського здоров'я та мінімізації негативного впливу на навколишнє середовище;

b) що немоторизовані види транспорту є ресурсозберігаючими стосовно витрат і утримання транспортної інфраструктури, використання простору та енергозбереження;

c) зростаючу важливість немоторизованих видів транспорту, зокрема для туризму і оздоровлення.

2. Сторони, усвідомлюючи потенційні негативні наслідки, спричинені немоторизованими видами транспорту, такі як порушення флори і фауни на вразливих територіях, намагаються уникати, мінімізувати та, за необхідності, протистояти цьому впливу.

3. Сторони вживають заходів щодо сприяння розвитку немоторизованих видів транспорту, зокрема їзди на велосипедах і ходьби, шляхом розвитку:

a) належної транспортної інфраструктури, такої як тротуари, пішохідні стежки, зелені шляхи та велосипедні маршрути;

b) інтермодального зв'язку, який поєднує пішохідний і велосипедний рух;

c) обізнаності та за допомогою інформаційної системи.

Стаття 14
Системи управління транспортом

1. Сторони визнають важливість інтелектуальних систем управління транспортом для усунення існуючих бар'єрів мобільності стосовно оптимізації існуючих транспортних потужностей, покращення безпеки, ефективності використання ресурсів.

2. Кожна Сторона при управлінні транспортними потоками в якості пріоритету розглядає уникнення та/або мінімізацію негативних соціально-економічних наслідків і впливу на навколишнє середовище.

3. Сторони сприяють розвитку систем управління транспортом, де це є доцільним:

a) забезпечення оптимального та безпечного використання транспортної інфраструктури;

b) об'єднання різних видів транспорту;

c) використання потенціалу міського транспорту;

d) забезпечення взаємодії та безперервності надання послуг;

e) надання інформації щодо подорожей та руху в режимі реального часу та обмін даними;

f) застосування космічних технологій;

g) зменшення заторів;

h) застосування системи управління динамічним паркуванням.

4. Кожна Сторона враховує та адаптує управління транспортним рухом до особливих потреб гірського середовища та його жителів, беручи до уваги:

a) захист вразливих територій, зокрема, територій з багатим біорізноманіттям, екологічним взаємозв'язком чи територій, які мають міжнародне значення для охорони біорізноманіття і ландшафтів;

b) мінімізацію забруднення повітря та шуму;

c) потреби територій, які мають особливу важливість для туризму.

Стаття 15
Стандарти безпеки

1. Кожна Сторона застосовує і забезпечує виконання стандартів безпеки для всіх видів транспорту.

2. Кожна Сторона вживає заходів перестороги на всій території країни для реконструкції/відновлення рейок і ділянок доріг з високим рівнем нещасних випадків.

Стаття 16
Реальні витрати

1. Сторони, за необхідності, застосовують принцип "користувач платить" та "забруднювач платить" для покриття реальних витрат різних видів транспорту.

2. З цією метою, Сторони домовляються докладати зусиль для:

a) запровадження систем для оцінки витрат транспортної інфраструктури і зовнішніх витрат;

b) поступово впроваджувати специфічні системи обліку вартості транспорту у формі транспортної інфраструктури та покриття зовнішніх витрат.

Глава IV
Виконання, моніторинг та оцінка


Стаття 17
Виконання

1. Кожна Сторона вживає відповідних правових та адміністративних заходів, для забезпечення виконання положень цього Протоколу та для моніторингу ефективності цих заходів.

2. Кожна Сторона вивчає можливості для підтримання виконання положень цього Протоколу за допомогою фінансових заходів

3. Кожна Сторона призначає відповідний національний орган, відповідальний за виконання цього Протоколу і робить цю інформацію доступною для інших Сторін. Відповідні національні органи відповідають за моніторинг впливу заходів, зазначених у пунктах 1 та 2 цієї статті.

4. Конференція Сторін розробляє і приймає Стратегічний план дій для Карпатського регіону, який буде супроводжувати виконання цього Протоколу.

Стаття 18
Навчання, інформованість та обізнаність громадськості

1. Сторони сприяють навчанню, інформованості та підвищенню обізнаності громадськості щодо цілей, заходів та виконання цього Протоколу.

2. Сторони забезпечують доступ громадськості до інформації, яка стосується виконання цього Протоколу.

Стаття 19
Нарада Сторін

1. Конференція Сторін Карпатської конвенції виступає як нарада Сторін цього Протоколу.

2. Сторони Карпатської конвенції, які не є Сторонами цього Протоколу, можуть брати участь як спостерігачі у Конференції Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу. Коли Конференція Сторін виступає як нарада Сторін цього Протоколу, рішення за цим Протоколом приймаються лише тими, хто є його Сторонами.

3. Коли Конференція Сторін виступає як нарада Сторін цього Протоколу, будь-який член бюро Конференції Сторін, що представляє Сторону Конвенції, але водночас не є Стороною цього Протоколу, замінюється членом, який обирається Сторонами Протоколу з-поміж Сторін цього Протоколу.

4. Правила процедури Конференції Сторін застосовуються з усіма необхідними змінами для наради Сторін, якщо іншого не визначено консенсусом Конференції Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу.

5. Перше засідання Конференції Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу, скликається Секретаріатом разом з першим засіданням Конференції Сторін, проведення якої заплановано після набрання чинності цим Протоколом. Подальші чергові засідання Конференції Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу, проводяться разом із черговими засіданнями Конференції Сторін, якщо Конференція Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу, не прийме іншого рішення.

6. Конференція Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу, у межах свого мандату приймає рішення, необхідні для сприяння його ефективному виконанню. Вона виконує функції, покладені на неї відповідно до цього Протоколу, та:

a) надає рекомендації з будь-яких питань, необхідних для виконання цього Протоколу;

b) створює такі допоміжні органи, які вважаються необхідними для виконання цього Протоколу;

c) розглядає і приймає, в разі необхідності, зміни та доповнення до цього Протоколу, які вважаються необхідними для виконання цього Протоколу, та

d) виконує такі інші функції, які можуть бути необхідними для виконання цього Протоколу.

Стаття 20
Секретаріат

1. Секретаріат, заснований статтею 15 Карпатської конвенції, слугує як Секретаріат цього Протоколу.

2. Пункт 2 статті 15 Карпатської конвенції стосовно функцій Секретаріату застосовується mutatis mutandis до цього Протоколу.

Стаття 21
Допоміжні органи

1. Будь-який допоміжний орган, заснований Карпатською конвенцією або в її рамках, відповідно до рішення Конференції Сторін, яка виступає як нарада Сторін цього Протоколу, може слугувати меті Протоколу, у такому разі нарада Сторін визначає функції, які повинен виконувати цей орган.

2. Сторони Карпатської конвенції, які не є Сторонами цього Протоколу, можуть брати участь у роботі засідань будь-яких таких допоміжних органів як спостерігачі. Коли допоміжний орган Карпатської конвенції виступає як допоміжний орган цього Протоколу, рішення в рамках Протоколу приймаються лише Сторонами Протоколу.

3. Коли допоміжний орган Карпатської конвенції виконує свої функції у зв'язку з питаннями, що стосуються цього Протоколу, будь-який член бюро такого допоміжного органу, що представляє Сторону Карпатської конвенції, але водночас не є Стороною Протоколу, замінюється членом, який обирається Сторонами Протоколу з-поміж Сторін Протоколу.

Стаття 22
Моніторинг виконання зобов'язань

1. Сторони регулярно звітують Конференції Сторін про заходи, які стосуються цього Протоколу, та результати вжитих заходів. Конференція Сторін визначає строки та формат, згідно з якими звіти подаються до розгляду.

2. Спостерігачі можуть надавати інформацію або звіт про виконання і дотримання положень цього Протоколу Конференції Сторін та (або) Виконавчому комітетові Карпатської конвенції (далі - Виконавчий комітет).

3. Виконавчий комітет збирає, оцінює та аналізує інформацію, яка стосується виконання цього Протоколу і здійснює моніторинг дотримання положень цього Протоколу Сторонами.

4. Виконавчий комітет надає Конференції Сторін рекомендації стосовно виконання та необхідних заходів відповідно до цього Протоколу.

5. Конференція Сторін приймає чи рекомендує необхідні заходи.

Стаття 23
Оцінка ефективності положень

1. Сторони регулярно перевіряють й оцінюють ефективність виконання положень цього Протоколу. Конференція Сторін може розглядати прийняття відповідних змін і доповнень до цього Протоколу, якщо це необхідно для досягнення його цілей.

2. Сторони сприяють залученню місцевих органів влади та інших заінтересованих сторін до процесів, викладених у пункті 1.

Глава V
Прикінцеві положення


Стаття 24
Зв'язок між Карпатською конвенцією та Протоколом

1. Цей Протокол є Протоколом до Карпатської конвенції відповідно до пункту 3 статті 2 та інших відповідних статей Карпатської конвенції.

2. Положення статей 19, 20, пунктів 2 і 4 статті 21 та статті 22 Карпатської конвенції стосовно набрання чинності, внесення змін і доповнень, виходу із цього Протоколу та вирішення спорів застосовуються з відповідними змінами до цього Протоколу. Стороною цього Протоколу може стати лише Сторона Карпатської конвенції.

Стаття 25
Застереження

Жодні застереження до цього Протоколу не допускаються.

Стаття 26
Депозитарій

Депозитарієм цього Протоколу є Уряд України.

Стаття 27
Повідомлення

Депозитарій, відповідно до цього Протоколу, повідомляє кожну Сторону про:

a) будь-яке підписання;

b) передачу на зберігання будь-якої ратифікаційної грамоти або документа про прийняття чи ухвалення;

c) будь-яку дату набрання чинності;

d) будь-яку заяву Сторони або підписанта;

e) будь-яку денонсацію, про яку повідомила Сторона, у тому числі дату набрання нею чинності.

Стаття 28
Підписання

1. Цей Протокол відкритий для підписання у Депозитарія з 26 вересня 2014 року до 26 вересня 2015 року.

2. Для Сторін, які висловили свою згоду на обов'язковість для них цього Протоколу пізніше, він набирає чинності на дев'яностий день після дати здачі на зберігання ратифікаційної грамоти. Після набрання чинності будь-якими змінами та доповненнями до цього Протоколу, будь-яка нова Сторона зазначеного Протоколу стає Стороною цього Протоколу із внесеними змінами і доповненнями.

Учинено в м. Мікулов (Чеська Республіка) 26 вересня 2014 року в одному оригінальному примірнику англійською мовою.

Оригінал Протоколу зберігається у Депозитарія, який надішле засвідчені копії всім Сторонам.

На посвідчення чого ті, що підписалися нижче, належним чином на те уповноважені, підписали цей Протокол.

 

За Уряд Чеської Республіки
 
За Уряд Угорщини
 
За Уряд Республіки Польща
 
За Уряд Румунії
 
За Уряд Республіки Сербія
 
За Уряд Словацької Республіки
 
За Уряд України


Нравится? Лайкни!



Категория: Международные документы / Міжнародні документи | Добавил: yurist-online (19.04.2016)
Просмотров: 669
Всего комментариев: 0
avatar