Режим
рибальства у дніпровських водосховищах у 2017 році

1. Цей Режим розроблено відповідно до Закону України "Про рибне господарство, промислове рибальство та охорону водних біоресурсів" та Порядку здійснення спеціального використання водних біоресурсів у внутрішніх рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), внутрішніх морських водах, територіальному морі, виключній (морській) економічній зоні та на континентальному шельфі України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2015 року N 992 (далі - Порядок).

2. Промисел водних біоресурсів у дніпровських водосховищах у 2017 році здійснюється відповідно до Правил промислового рибальства в рибогосподарських водних об'єктах України, затверджених наказом Державного комітету рибного господарства України від 18 березня 1999 року N 33, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 травня 1999 року за N 326/3619 (із змінами) (далі - Правила рибальства), а також цього Режиму.

3. Промислове рибальство в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється відповідно до Закону України "Про природно-заповідний фонд України", згідно з режимами цих територій та об'єктів, що визначені у положеннях про них та в проектах організації території об'єкта природно-заповідного фонду.

Межі територій та об'єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об'єктів природно-заповідного фонду їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Наукові лови у межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюються відповідно до наукових програм науково-дослідних (наукових) установ, розглянутих та схвалених Міністерством екології та природних ресурсів України, погоджених відповідними спеціальними адміністраціями територій та об'єктів природно-заповідного фонду.

Спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду здійснюється в межах ліміту та на підставі дозволу на спеціальне використання природних ресурсів в межах територій та об'єктів природно-заповідного фонду. Користувачі водних біоресурсів мають бути ознайомлені з режимом територій та об'єктів природно-заповідного фонду й особливими умовами використання водних біоресурсів.

4. Строки початку й закінчення лову, установлені Правилами рибальства та цим Режимом, включають першу та останню дати визначених періодів промислу.

5. Максимальна довжина однієї ставної сітки, що застосовується на водосховищах, - 70 м. Максимальна довжина крила раколовки - 50 м. Ставні знаряддя лову, окрім бирок, з метою спрощення їх ідентифікації на водоймі повинні мати буї чи розпізнавальні знаки (розпізнавальний знак - позначка, що вивищується над місцем постановки знарядь лову мінімум на 50 см, верхній кінець якої має червоне забарвлення з двох сторін (як варіант - прапорець червоного кольору розміром не менше 25 ´ 25 см)).

6. Забороняється проводити промисловий лов (зняття, перевірка та постановка знарядь лову) у темну пору доби (пізніше години від заходу сонця та раніше години до його сходу) на суднах, не обладнаних бортовими вогнями.

7. Допускаються:

1) на Київському водосховищі:

в період до початку весняно-літньої заборони та з 01 вересня використання для облову скупчень карася сріблястого та плітки сіток з кроком вічка а = 50 мм;

протягом всього промислового періоду - лов в районі насосної станції на р. Ірпінь, за винятком 500-метрової зони в обидва боки і в глиб водосховища;

2) на Канівському водосховищі:

протягом всього промислового періоду використання для облову скупчень карася сріблястого та плітки сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм;

3) на Кременчуцькому водосховищі:

використання дрібновічкових ятерів (вічко 5 - 10 мм) для відлову верховодки і тюльки у весняно-літній період, включаючи період заборони на лов водних біоресурсів, під контролем територіальних органів Держрибагентства;

вилов тюльки і верховодки тюльковими тралами протягом усього промислового періоду в 500-метровій зоні насосних станцій а також в 5-кілометровій забороненій зоні від греблі Канівської ГЕС;

4) на Дніпродзержинському водосховищі:

на закорчованих і зарослих ділянках водойми в межах острова Крячок, Чукалівських, Успенських, Келебердянських плавнів застосування низькостінних поріжних сіток з кроком вічка 36 - 60 мм і вище;

з 01 жовтня у середній частині водосховища (с. Кам'яні Потоки - с. Бородаївка) в місцях концентрацій карася сріблястого та плітки використання для їх облову сіток з кроком вічка 50 мм;

5) на Дніпровському (Запорізькому) водосховищі:

використання протягом всього промислового періоду закидних неводів з вічком 100 мм і більше на нижній ділянці водосховища в межах Запорізької області, за винятком територій та об'єктів природно-заповідного фонду;

застосування за наявності науково-біологічного обґрунтування поріжних ставних сіток з кроком вічка 45 - 60 мм на зарослих вищою водною рослинністю ділянках Самарської затоки для відлову карася сріблястого;

застосування за наявності науково-біологічного обґрунтування дрібновічкових ставних сіток з кроком вічка 30 - 34 мм у всій акваторії Самарської затоки;

6) на Каховському водосховищі:

для відлову вселених рослиноїдних риб у місцях їх скупчення протягом усього року в районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції застосування двох ставних неводів з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; в районі приймального ковша каналу продувки Запорізької АЕС (Водянський ковш) - двох ставних неводів з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм; в районі Іванівських Кучугур - одного ставного невода з вічком у задній стінці котла не менше 100 мм;

протягом усього промислового періоду використання ставних сіток (у тому числі й поріжних) з кроком вічка а = 50 - 60 мм у верхній частині водосховища до межі с. Вищетарасівка Томаківського району (з правого берега) - пасажирська пристань м. Енергодар (з лівого берега).

протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм на ділянках від м. Благовіщенське до Іванівських Кучугур в глиб водосховища на 2 км та від Кам'янських Кучугур до Майгори в глиб водосховища на 2 км;

протягом усього промислового періоду використання ставних (у тому числі й поріжних) сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм у районі скидного каналу Запорізької теплоелектростанції від лінії електричних мереж до кінця греблі водойми-охолоджувача Запорізької атомної електростанції у глиб водосховища на 1 км;

протягом усього промислового періоду використання чотирьох закидних частикових неводів в нижній частині водосховища на постійних тоньових ділянках під контролем територіальних органів Держрибагентства;

відлов вселених рослиноїдних риб в місцях їх скупчення на ділянках, відведених для любительського рибальства у середній та верхній частинах водосховища, сітками з кроком вічка а = 100 мм і більше;

протягом усього промислового періоду використання дрібновічкових ставних неводів та ятерів з вічком не менше а = 5 мм у котлах (бочках) для відлову тюльки з дотриманням норм прилову молоді не більше 2 % від загальної маси улову риби;

лов закидними неводами на ділянці в районі с. Бабине, обмеженій координатами 47°24'36''N, 32°02'38''E - 47°24'19''N, 34°02'40''E, під контролем територіальних органів Держрибагентства.

8. Забороняються:

1) на Київському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм, сіток з кроком вічка а = 41 - 49 мм та а = 69 - 74 мм протягом усього року;

використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща;

2) на Канівському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм та а = 69 - 74 мм протягом усього року;

3) на Кременчуцькому водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 38 мм протягом всього року;

використання ставних сіток з кроком вічка а = 50 мм у період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня;

використання закидних частикових неводів у переднерестовий період при освоєнні 20 % річного ліміту ляща;

4) на Дніпродзержинському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка менше а = 36 мм протягом усього року;

5) на Запорізькому водосховищі:

застосування протягом усього року ставних сіток з кроком вічка а = 30 - 34 мм та 69 - 70 мм;

використання ставних сіток з кроком вічка а = 35 - 38 мм у період з кінця весняної заборони до 20 серпня;

6) на Каховському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка 30 - 36 мм та а = 69 - 70 мм протягом усього року;

промисловий лов у затоках нижньої частини Каховського водосховища в межах Херсонської області протягом всього року (за винятком ловів, передбачених підпунктом 5 пункту 7 цього Режиму);

встановлення у період з 10 лютого до початку весняної заборони ставних неводів, ятерів та сіток ближче ніж 500 м від межі заростей повітряно-водної рослинності заплавної частини Дніпровської гряди, Водянських та Іванівських Кучугур;

7) на Червонооскільському водосховищі:

використання ставних сіток з кроком вічка а = 36 - 40 мм в період з кінця весняно-літньої заборони до 30 вересня.

9. На Київському, Канівському, Кременчуцькому та Дніпродзержинському водосховищах допускається максимальна довжина крила ятера (сумарна довжина сіткового полотна, починаючи від входу бочки) - не більше 25 м. Діаметр бочки - не більше 2 м. Кількість бочок на 1 ятір - не більше 2.

10. На всіх водосховищах допускаються:

максимально допустимий прилов риби непромислової міри для сіток з кроком вічка а = 50 - 60 мм - не більше 20 % загальної кількості риб, що охороняються Правилами рибальства;

мінімально допустимий для вилову розмір білого, строкатого товстолобиків та білого амура - 60 см;

мінімально допустимий для вилову розмір щуки - 50 см, сома європейського - 80 см;

відхилення фактичних розмірів вічка в ставних сітках з кроком вічка більше 40 мм на рівні не більше 5 % від установлених.

11. На Київському та Каховському водосховищах забороняється використання порядків (лав) ставних сіток, ятерів, ставних неводів загальною довжиною понад 500 м (відстань між порядками (лавами) ятерів та ставних неводів має бути не менше 500 м).

12. У разі погіршення екологічного стану водойм, загрози виникнення заморних явищ тощо за рішенням відповідних територіальних органів Держрибагентства можуть здійснюватися заходи з регулювання кількості знарядь лову, що застосовуються на промислі, та інші передбачені законодавством заходи, спрямовані на зменшення промислового навантаження на водні біоресурси.

13. У разі наявності 4 і більше актів перевірки промислового лову з перевищенням норми прилову територіальні органи Держрибагентства приймають рішення про заборону промислу знаряддями лову з певним кроком вічка в межах певного району промислу терміном до 20 діб, але не менше ніж 10 діб.

14. Лов риби неводами за допомогою декількох суден, що йдуть поруч в одному напрямку, а також постановка знарядь для лову водних біоресурсів на фарватері (судновому ході) або у місцях, відведених для стоянки суден, забороняються.

15. Забороняється промисловий вилов раків в періоди линьки, спаровування та виношування ікри. Терміни заборони визначаються органами рибоохорони за погодженням з науково-дослідними організаціями.

16. Кількість знарядь лову, які використовуватимуться на промислі протягом 2017 року на дніпровських водосховищах, наведено в додатку 1 до цього Режиму.

Мінімальне навантаження на плавзасіб визначено розрахунком знарядь лову та плавзасобів між користувачами водних біоресурсів, наведеним у додатку 2 до цього Режиму, відповідно до якого територіальні органи Держрибагентства здійснюють розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів на водосховищах за результатами розгляду письмових заяв користувачів водних біоресурсів шляхом видання відповідного наказу. Територіальний орган Держрибагентства для розгляду поданих заяв утворює комісію, що є консультативно-дорадчим органом, до складу якої входять представники територіальних органів Держрибагентства, користувачів водних біоресурсів, а також можуть бути залучені представники громадських об'єднань та асоціацій користувачів водних біоресурсів (за згодою), які здійснюють спеціальне використання водних біоресурсів на цьому рибогосподарському водному об'єкті (його частині). Розгляд поданих заяв здійснюється комісією з дотриманням вимог пункту 27 Порядку та з урахуванням резерву добування (вилову) для кожного об'єкта промислу, встановленого наказом Мінагрополітики про розподіл квот добування водних біоресурсів загальнодержавного значення, з метою визначення нерозподіленого залишку знарядь лову пропорційно резерву добування (вилову). За результатами розгляду поданих заяв територіальні органи Держрибагентства видають накази про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів. У разі наявності залишку нерозподіленої кількості знарядь лову допускається подання заяв та їх розгляд пізніше визначеного терміну.

Розподіл між користувачами водних біоресурсів бирок для маркування знарядь лову у рибогосподарських водних об'єктах (їх частинах), передбачений пунктом 34 Порядку, здійснюється відповідно до наказів територіальних органів Держрибагентства про розподіл знарядь лову між користувачами водних біоресурсів.

17. На всіх дніпровських водосховищах забороняється промислове рибальство протягом року на ділянках, наведених у додатку 3 до цього Режиму.

18. Користувачі водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів у межах загального ліміту або прогнозу допустимого вилову зобов'язані надавати територіальному органу Держрибагентства оперативну інформацію про обсяги вилучення водних біоресурсів з періодичністю та у спосіб, що визначені пунктом 45 Порядку.

19. Користувачами водних біоресурсів при здійсненні спеціального використання водних біоресурсів допускається експлуатація плавзасобів, що відповідають району плавання на цьому водному об'єкті та зареєстровані у визначеному законодавством порядку, за наявності під час промислу діючого акта технічного огляду судна та оригіналу суднового білета.

Додатки

Нравится? Лайкни!