КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

від 9 листопада 2016 р. № 804

Київ

Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється 
ступінь ризику від провадження господарської діяльності
 з поводження з небезпечними відходами, що підлягає
 ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення
 планових заходів державного нагляду (контролю) 
Міністерством екології та природних ресурсів

Відповідно до статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:

Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством екології та природних ресурсів, що додаються.

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 9 листопада 2016 р. № 804

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, що підлягає ліцензуванню, та визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Міністерством екології та природних ресурсів

1. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, що підлягає ліцензуванню, включеними до розділу А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р. № 1120 “Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів”  (Офіційний вісник України, 2000 р., № 29, ст. 1217), є:

вид операцій з поводження з небезпечними відходами та кількість видів небезпечних відходів, щодо яких здійснюються такі операції;

наявність порушень вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

2. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання відносяться до одного з трьох ступенів ризику — високого, середнього та незначного.

3. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:

здійснюють операції з утилізації та/або знешкодження дев’яти та більше видів небезпечних відходів;

протягом останніх двох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

4. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:

здійснюють операції з утилізації та/або знешкодження восьми та менше видів небезпечних відходів;

здійснюють операції з поводження з небезпечними відходами (крім операцій з утилізації та/або знешкодження небезпечних відходів) щодо 15 та більше видів небезпечних відходів;

протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) допустили порушення вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.

5. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику відносяться суб’єкти, які:

здійснюють операції з поводження з небезпечними відходами (крім операцій з утилізації та/або знешкодження небезпечних відходів) щодо 14 та менше видів небезпечних відходів;

протягом останніх п’яти років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю) не допустили порушень вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами;

не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.

6. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання з  поводження з небезпечними відходами здійснюються Мінприроди з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику — не частіше одного разу на рік;

із середнім ступенем ризику — не частіше одного разу на три роки;

з незначним ступенем ризику — не частіше одного разу на п’ять років.

У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з числа тих, до яких він може належати.

У разі коли протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш якпротягом останніх двох заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення вимог ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений у 1,5 раза.