Главная » Статьи » Накази (рішення, постанови) інших органів / Приказы (решения, постановления) других органов

Наказ ГПУ №377 від 11.11.2016. Про затвердження Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах


ГЕНЕРАЛЬНА ПРОКУРАТУРА УКРАЇНИ

НАКАЗ

11.11.2016

м. Київ

N 377

 

Зареєстровано в Міністерстві юстиції України
30 листопада 2016 р. за N 1549/29679

Про затвердження Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах прокуратури та Положення про житлово-побутові комісії в органах прокуратури

Відповідно до Житлового кодексу Української РСР, статей 9, 83, 85 Закону України "Про прокуратуру", постанови Ради Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року N 37 "Про службові жилі приміщення", постанови Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 року N 380 "Про доповнення Переліку категорій працівників, яким може бути надано службові жилі приміщення", з метою впорядкування роботи з надання службових жилих приміщень і користування ними

НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах прокуратури, що додається.

2. Затвердити Положення про житлово-побутові комісії в органах прокуратури, що додається.

3. Департаменту інформаційних технологій, документального та матеріально-технічного забезпечення Генеральної прокуратури України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.

5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Генерального прокурора України та керівників регіональних прокуратур.

 

Генеральний прокурор України

Ю. Луценко

ПОГОДЖЕНО:

 

Голова профспілкового комітету
Генеральної прокуратури України

А. Барцицький

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Генеральної прокуратури України
11 листопада 2016 року N 377

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
30 листопада 2016 р. за N 1549/29679

 

 

 

 

 

 

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в органах прокуратури

I. Загальні положення

1. Це Положення, розроблене відповідно до Житлового кодексу Української РСР, Закону України "Про прокуратуру", постанови Ради Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року N 37 "Про службові жилі приміщення", визначає механізм та особливості надання працівникам органів прокуратури службового житла.

2. Службові жилі приміщення призначаються для заселення працівниками органів прокуратури (далі - працівники) за переліком посад, визначених Генеральним прокурором України, які у зв'язку з характером їх службової діяльності повинні проживати за місцем проходження служби (роботи).

Органи прокуратури зобов'язані використовувати службові жилі приміщення за їх цільовим призначенням.

3. Фонд службових жилих приміщень формується з новозбудованого житла, звільнених жилих приміщень та іншого житла.

До числа службового включається тільки вільне жиле приміщення.

4. Жиле приміщення включається до числа службових за рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування за місцем розташування приміщення за клопотанням відповідного органу прокуратури.

5. Оперативний облік службових жилих приміщень здійснюється у журналі оперативного обліку службових жилих приміщень (додаток 1) визначеним структурним підрозділом Генеральної прокуратури України та регіональних прокуратур.

6. Жиле приміщення виключається з числа службових, якщо відпала потреба в такому його використанні, а також у випадках, коли в установленому порядку його виключено з числа жилих. Факт проживання в службових жилих приміщеннях громадян - колишніх працівників, звільнених з органів прокуратури, не є підставою для виключення цих приміщень з числа службових.

Виключення жилого приміщення з числа службових провадиться рішенням виконавчого органу місцевого самоврядування на підставі клопотання відповідного органу прокуратури.

7. Працівник, який належить до кола осіб, зазначених у пункті 2 розділу IV цього Положення, має право звернутися до керівника відповідного органу прокуратури із заявою про виключення службового жилого приміщення, в якому він проживає спільно зі своєю сім'єю, з числа службових (додаток 2) за наявності у нього документів, що підтверджують відсутність у нього та членів його сім'ї власного житла в населеному пункті, де розміщений відповідний орган прокуратури.

II. Надання службових жилих приміщень

1. Службові жилі приміщення надаються працівникам, які постійно проживають, а також зареєстровані в населеному пункті за місцем розташування відповідного органу прокуратури. З дозволу виконавчого органу місцевого самоврядування службове жиле приміщення може бути надано працівникові, який зареєстрований в іншому населеному пункті.

2. Службові жилі приміщення надаються незалежно від перебування працівників на квартирному обліку, без додержання черговості та пільг, установлених для забезпечення громадян житлом.

При цьому органам прокуратури у зв'язку із здійсненням ними повноважень, визначених Законом України "Про прокуратуру", надається інформація з Державного реєстру прав на нерухоме майно за суб'єктом права чи за об'єктом нерухомого майна в електронній формі шляхом безпосереднього доступу до цього Реєстру, за умови ідентифікації відповідної посадової особи за допомогою електронного цифрового підпису.

3. Якщо жилі приміщення, в яких проживають відповідні працівники, знаходяться на такій відстані від місця роботи, яка виключає можливість виконання ними своїх функціональних обов'язків, надання службових жилих приміщень допускається у випадках, коли ці працівники забезпечені житлом.

4. У разі недостатності службових жилих приміщень для забезпечення всіх працівників зазначені приміщення надаються, виходячи з інтересів забезпечення нормальної діяльності відповідних органів прокуратури.

5. Забезпечення військовослужбовців військових прокуратур та членів їх сімей службовими жилими приміщеннями здійснюється Міністерством оборони України відповідно до вимог нормативно-правових актів, згідно з якими жилими приміщеннями забезпечуються військовослужбовці Збройних Сил України.

6. Для одержання службового жилого приміщення працівник подає на ім'я керівника відповідного органу прокуратури заяву про надання службового житла (додаток 3), погоджену начальником самостійного структурного підрозділу, в якому він працює.

До заяви додаються:

довідка про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб згідно з формою, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 22 липня 2003 року N 204 "Про затвердження форми Декларації про доходи та майновий стан осіб, які звернулися за призначенням усіх видів соціальної допомоги, та довідки про склад сім'ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб", зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 13 серпня 2003 року за N 709/8030;

копії паспортів членів сім'ї (усі заповнені сторінки);

копії свідоцтв про народження дітей (віком до 16 років);

копія свідоцтва про шлюб (за наявності);

письмова згода членів сім'ї заявника на проживання в службовому жилому приміщенні (додаток 4);

довідка з місця роботи, яка підтверджує перебування працівника у трудових відносинах з відповідним органом прокуратури;

довідки з попередніх місць роботи за місцезнаходженням відповідного органу прокуратури про отримання (неотримання, звільнення) службового житла.

Вищезазначені документи надаються для перевірки до житлово-побутової комісії відповідного органу прокуратури.

7. Службове жиле приміщення має бути впорядкованим відповідно до умов цього населеного пункту, відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

При наданні службових жилих приміщень не допускається заселення однієї кімнати особами різної статі, старшими за дев'ять років, крім подружжя, а також особами, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим вони не можуть проживати в одній кімнаті з членами своєї сім'ї.

Не допускається заселення службового жилого приміщення, призначеного для однієї сім'ї, двома і більше сім'ями або двома і більше одинокими особами.

8. Службове жиле приміщення надається в межах 13,65 квадратного метра жилої площі на одну особу, але не менше рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею у відповідному населеному пункті, визначеному в установленому порядку.

Службове жиле приміщення може бути надано з перевищенням зазначеного максимального розміру, якщо таке приміщення становить одну кімнату (однокімнатну квартиру), або у випадках, передбачених у пункті 7 цього розділу.

9. В окремих випадках за наявності крайньої виробничої необхідності та відсутності відповідного службового жилого приміщення як тимчасовий захід за згодою працівника йому може бути надане службове жиле приміщення, що не відповідає вимогам, передбаченим абзацами першим, другим пункту 7 цього розділу, або за розміром менше від рівня середньої забезпеченості громадян жилою площею в населеному пункті (але не нижче від рівня, встановленого для прийняття громадян на квартирний облік) зі збереженням права на одержання службового жилого приміщення, що відповідає вказаним вимогам і розміру.

10. Службове жиле приміщення надається працівникові на всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, а також на дружину (чоловіка) і дітей (до досягнення ними повноліття), які проживають окремо від заявника у цьому або іншому населеному пункті, зазначених у документах, передбачених пунктом 6 цього розділу.

11. Службове жиле приміщення надається працівникам на час виконання ними службових обов'язків, які потребують проживання в такому приміщенні.

12. Службове жиле приміщення надається на підставі наказу керівника відповідного органу прокуратури, що видається з урахуванням рішення житлово-побутової комісії. Зазначене рішення затверджується виконавчим органом місцевого самоврядування, на території якого знаходиться відповідний орган прокуратури.

У цьому наказі зазначається, яку посаду займає або виконує роботу працівник, якому надається службове жиле приміщення, склад його сім'ї, розмір приміщення, що надається, кількість кімнат у ньому та адреса.

13. До видачі виконавчим органом місцевого самоврядування ордера на право зайняття службового жилого приміщення (далі - ордер) працівники, зазначені в наказі про надання службового жилого приміщення, дають письмове зобов'язання про виселення із службового житла (додаток 5) упродовж одного місяця з дати видання наказу керівника відповідного органу прокуратури про виселення з урахуванням рішення житлово-побутової комісії, окрім випадків, передбачених пунктом 2 розділу IV цього Положення.

14. Рішення про надання службового жилого приміщення може бути переглянуто до видачі ордера у разі виявлення обставин, які не були раніше відомі й могли вплинути на вказане рішення.

15. Службові жилі приміщення, що звільняються, надаються особам, які мають право на їх одержання, в порядку, встановленому постановою Ради Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року N 37 "Про службові жилі приміщення".

16. Працівники, які проживають у службових жилих приміщеннях і потребують поліпшення житлових умов, за їх бажанням, можуть забезпечуватися іншими службовими жилими приміщеннями, що відповідають вимогам, передбаченим пунктами 10 - 12 Положення про порядок надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській РСР, затвердженого постановою Ради Міністрів Української РСР від 04 лютого 1988 року N 37, за умови звільнення службової квартири, де вони проживають, або в установленому порядку приймаються на квартирний облік.

III. Користування службовими жилими приміщеннями

1. Користування службовими жилими приміщеннями здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

2. На підставі спеціального ордера між житлово-експлуатаційною організацією, а в разі її відсутності - відповідним підприємством, установою, організацією, наймачем - працівником, на ім'я якого виданий ордер, укладається договір найму службового жилого приміщення.

Для здійснення контролю копія цього договору надається працівником до відповідного органу прокуратури в п'ятиденний строк після його укладання.

3. Працівник має право проживати в наданому йому службовому приміщенні разом із членами своєї сім'ї.

Працівник має право у встановленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом із ним, вселити до займаного ним службового жилого приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб відповідно до законодавства. На вселення до батьків їхніх дітей (до досягнення ними повноліття) зазначеної згоди не потрібно.

4. При тимчасовій відсутності працівника або членів його сім'ї службове жиле приміщення зберігається за ними у випадках і в строки, вказані в статті 71 Житлового кодексу Української РСР.

5. Працівник і члени його сім'ї зобов'язані своєчасно вносити квартирну плату і плату за надані комунальні послуги (забезпечення холодною та гарячою водою, водовідведенням, газо- та електропостачанням, опаленням, а також вивезення побутових відходів у порядку, встановленому законодавством) за затвердженими у встановленому порядку тарифами, дотримуватись умов договору найму службового жилого приміщення, правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

IV. Виселення зі службових жилих приміщень

1. Працівник, якому було надано службове жиле приміщення, звільнений з органів прокуратури, а також у випадках, передбачених чинним законодавством та умовами договору найму, підлягає виселенню зі службового жилого приміщення з усіма особами, які з ним проживають, без надання іншого жилого приміщення. Виселення проводиться у судовому порядку.

Працівник, якому було надано службове жиле приміщення, переведений на роботу до органу прокуратури, розташованого в іншій місцевості, звільняє раніше надане службове жиле приміщення з усіма особами, які з ним проживають, та має право на отримання службового жилого приміщення за місцезнаходженням органу прокуратури, до якого його переведено.

2. Без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у пункті 1 розділу IV Положення, не може бути виселено:

інвалідів війни та інших інвалідів із числа військовослужбовців, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при захисті Союзу РСР чи виконанні інших обов'язків військової служби або внаслідок захворювання, пов'язаного з перебуванням на фронті; учасників Великої Вітчизняної війни, які перебували у складі діючої армії; сім'ї військовослужбовців і партизанів, які загинули або пропали безвісти при захисті Союзу РСР чи при виконанні інших обов'язків військової служби; сім'ї військовослужбовців; інвалідів із числа осіб рядового і начальницького складу органів Міністерства внутрішніх справ СРСР, які стали інвалідами внаслідок поранення, контузії або каліцтва, що їх вони дістали при виконанні службових обов'язків;

працівників, які пропрацювали в органах прокуратури не менш як десять років;

працівників, що звільнені з посади, у зв'язку з якою їм було надано жиле приміщення, але не припинили трудових відносин з відповідним органом прокуратури;

працівників, звільнених у зв'язку з ліквідацією відповідного органу прокуратури або за скороченням чисельності чи штату працівників;

пенсіонерів по старості, персональних пенсіонерів, членів сім'ї померлого працівника, якому було надано службове жиле приміщення; інвалідів праці I і II груп, інвалідів I і II груп із числа військовослужбовців і прирівняних до них осіб;

одиноких осіб із неповнолітніми дітьми, які проживають разом з ними.

3. Приміщення, що надається у зв'язку з виселенням зі службового жилого приміщення, повинно розташовуватись в межах того самого населеного пункту і відповідати встановленим санітарним і технічним вимогам.

У випадку знесення або переобладнання будинку (жилого приміщення) в нежилий, а також якщо будинок (жиле приміщення) загрожує обвалом, працівнику, якому надано службове жиле приміщення, може бути надано інше службове жиле приміщення. Надання іншого службового жилого приміщення допускається також у випадках, коли внаслідок капітального ремонту займане службове жиле приміщення не може бути збережене або його розмір істотно зміниться (стаття 102 Житлового кодексу Української РСР).

4. Працівник, члени його сім'ї або інші особи, які проживають у службовому жилому приміщенні, можуть бути виселені в судовому порядку без надання іншого жилого приміщення також у випадках, передбачених частиною першою статті 116 Житлового кодексу Української РСР.

5. Особи, які самоправно зайняли службове жиле приміщення, виселяються без надання їм іншого жилого приміщення відповідно до законодавства України.

6. У разі визнання ордера на службове жиле приміщення недійсним унаслідок неправомірних дій осіб, які одержали ордер, вони підлягають виселенню без надання іншого жилого приміщення. Якщо громадяни, зазначені в ордері, раніше користувалися жилим приміщенням у будинку державного або громадського житлового фонду, їм повинно бути надано жиле приміщення, яке вони раніше займали, або інше жиле приміщення.

У випадках визнання ордера на службове жиле приміщення недійсним з інших підстав, крім випадку, передбаченого абзацом першим цього пункту, особи, зазначені в ордері, підлягають виселенню з наданням іншого жилого приміщення або приміщення, яке вони раніше займали.

 

Начальник Департаменту інформаційних
технологій, документального та
матеріально-технічного забезпечення

К. Моргун

Журнал оперативного обліку службових жилих приміщень

Заява про виключення службового жилого приміщення житла з числа службових

Заява про надання службового житла

Згода на проживання разом у службовому жилому приміщенні

Зобов’язання про виселення із службового житла

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Генеральної прокуратури України
11 листопада 2016 року N 377

Зареєстровано
в Міністерстві юстиції України
30 листопада 2016 р. за N 1550/29680


ПОЛОЖЕННЯ
про житлово-побутові комісії органів прокуратури


I. Загальні положення

1. Це Положення визначає організаційно-правові основи діяльності житлово-побутової комісії відповідного органу прокуратури (далі - комісія) щодо надання службових жилих приміщень та інших жилих приміщень для тимчасового проживання (далі - жилі приміщення) прокурорам та іншим працівникам органів прокуратури (далі - працівники).

2. Комісія створюється в Генеральній прокуратурі України та регіональних прокуратурах (далі - відповідні органи прокуратури).

3. Комісія є колегіальним органом, утвореним для вирішення житлово-побутових питань працівників.

4. Комісія у своїй діяльності керується Конституцією України, Житловим кодексом Української РСР, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими нормативно-правовими актами України, а також цим Положенням.

II. Склад комісії

1. Комісія утворюється у складі голови, його заступника, секретаря та членів комісії.

До складу комісії входить представник первинної профспілкової організації працівників відповідного органу прокуратури.

2. Персональний склад комісії затверджується наказом керівника відповідного органу прокуратури.

III. Порядок та форми діяльності комісії

1. Комісія здійснює свою роботу у формі засідань.

2. Основними завданнями комісії є:

прийняття рішень про надання жилих приміщень працівникам відповідного органу прокуратури;

прийняття рішень про звільнення працівниками жилих приміщень;

прийняття та перевірка наданих працівниками документів;

розгляд питань щодо виключення жилих приміщень з числа службових;

розгляд пропозицій, заяв і скарг з питань, які належать до компетенції комісії.

3. У своїй діяльності комісія взаємодіє з органами державної влади, органами місцевого самоврядування і громадськими організаціями відповідно до законодавства України.

4. Засідання комісії є правомочними за умови присутності не менше двох третин її складу.

5. Рішення комісії приймаються відкритим голосуванням простою більшістю голосів від присутніх на засіданні та оформляються протоколом, який підписується головою або у разі його відсутності - заступником голови комісії та секретарем комісії.

У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос голови Комісії.

6. У разі незгоди з рішенням комісії окрема думка члена комісії зазначається в протоколі засідання.

7. На підставі рішення комісії про надання службового жилого приміщення видається наказ керівника відповідного органу прокуратури.

8. Рішення Комісії може бути оскаржене в судовому порядку.

IV. Повноваження членів комісії

1. Голова комісії:

здійснює керівництво діяльністю комісії та веде її засідання;

визначає дату проведення засідань комісії;

попередньо розглядає матеріали, які виносяться для обговорення на засіданні комісії;

забезпечує дотримання вимог законодавства в діяльності комісії;

підписує протоколи засідань комісії;

доручає членам комісії підготовку матеріалів з окремих питань для винесення їх на розгляд комісії;

висловлює власну думку та вносить пропозиції.

2. Заступник голови комісії:

у разі відсутності голови комісії виконує його обов'язки;

підписує протоколи засідань комісії;

висловлює власну думку та вносить пропозиції.

3. Секретар комісії:

здійснює організаційне забезпечення роботи комісії;

готує матеріали засідань комісії;

контролює своєчасність подання та повноту документації для розгляду на засіданні комісії;

веде протокол засідання комісії;

скликає за дорученням голови комісії засідання;

висловлює власну думку та вносить пропозиції.

4. Члени комісії:

беруть участь у засіданнях комісії;

за дорученням голови здійснюють підготовку матеріалів з окремих питань для розгляду їх на засіданні комісії;

вивчають матеріали справ, що виносяться на розгляд комісії;

висловлюють власну думку та вносять пропозиції.

 

Начальник Департаменту інформаційних
технологій, документального та
матеріально-технічного забезпечення
К. Моргун


Нравится? Лайкни!



Категория: Накази (рішення, постанови) інших органів / Приказы (решения, постановления) других органов | Добавил: yurist-online (03.12.2016)
Просмотров: 1620
Всего комментариев: 0
omForm">
avatar